Ну ось і початок трудового року. Силою примушую себе повернутись до блогу.
Хоч і скучила за всіма блогоподружками, за спілкуванням, спогляданням, захватом красотою рукотворною. Деякий час "зависала" на фейсбуці - там можна просто лайкнути і не добирати слів. Цей рік хочу присвятити поверненню до рідної мови (раділа би моя бабуся, якби застала цей момент))). Для мене цей перехід знову як вивертання тору :-)
На роботі складно, бо термінологію вивчаю тепер по ходу разом іх моїми ученицями)))
Вік живи та вік учись - то точно по мене. Кому буде не зрозуміло - є перекладач.
Правда не знаю чи працює :-)
Починаю рукодільний рік із перебирання фоток, перебирання "хвостів", хочу закінчити все що запланувала на той рік, тому на цей поки не планую. І так катастрофічно відстала. Хобі було запхане на задній план - бо робота поглинула із головою. Тепер розумію, що якщо з нею не боротись - про творчість можна забути, а для мене це як не дихати - дуже болісно. Можу навіть впадати у меланхолію))))
Тож першою роботою покажу дрібничку - ланчики для малих. Тканинка подарована - звичайна бязь та ситець, але "зайці" то символічно, бо в нас дома одні зайчики)))
Перше закінчила))) Ура! Малеееееесенька перемога над втомою і лінню!
До зустрічі!....
Вже втретє намагаюсь залишити туткоментар...... може цього разу вдасться :-))))
ОтветитьУдалитьНавіть не уявляєш, як я радію твоєму активнму поверненню в блог!!!! Скучала я за тобою .... Бажаю втілення задуманих планів!!!!